“2013 року націоналістам проломлювали голови кастетом” – активіст Андрій Медведько

“Війна з міліцією почалася давно, бо ми заважали їх бандитським схемам”. Про це в інтерв’ю журналу “Країна” заявив доброволець полку “Київ-2”, батальйону “Гарпун”, активіст формації націоналістів “С14-Січ” 26-річний Андрій Медведько з позивним “Менсон”. Його торік звинуватили у вбивстві журналіста Олеся Бузини. Активісти запевняють, що справа сфабрикована.

Фотограф Тарас Подолян

Андрій Медведько

За матеріалами Gazeta.ua

“У колишнього міністра МВС Віталія Захарченка є традиція – раз на півроку згадувати Євгена Карася (лідер “С14” –Gazeta.ua) або нашу організацію “С14” – мовляв ми “найголовніші говнюки, які викрадали міліціонерів десь там на Майдані і катували”. Міліцейська система має на нас великий зуб, бо ми перейшли їм купу доріг, зокрема і з тими ж забудовами. Забудови “кришувала” міліція. Ми їм заважали. Доказ – слова співробітника МВС відділу документування та спостереження, який розказував нам, що саме з цього періоду їх активно посилали нас “пасти”, документувати тощо (26 листопада 2015 року активісти блокували вестибюль Подільського територіального відділу поліції Києва. Там же на дошці висіли фотографії та список членів “С14″, за якими незаконно стежили – Gazeta.ua)”, – розповідає Медведько.

За словами Медведька, у 2008-2011 роках активісти не давали правоохоронцям “кришувати” незаконні забудови Києва. У 2013-му націоналістів почали жорстоко бити по всій столиці, каже він.

“У гостру фазу наше протистояння з міліцією перейшло навесні 2013-го під час акції “Вставай, Україно”. І саме в цей період по Києву почали бити моїх друзів.

Під цей терор потрапив хлопець, який ще у 2008 році казав мені: “Мене все це не цікавить. Я працюватиму в офісі, будуватиму сім’ю. Якщо щось почнеться, то покличте”. Отак ми розійшлись. А у 2013-му йому пробили голову кастетом. Подзвонили у двері, він відкрив, його побили. Він футбольний фанат. Його колись під час матчу прийняли менти, то він потрапив до списку скінхедів. І це єдине, що його пов’язувало з націоналізмом. Навесні 13-го у Києві побили 19 активістів”, – каже “Менсон”.

Медведько стверджує, що побити збирались і його.

“Приходили і до мене. У травні 2013-го мені дзвонять у двері. “Хто там?” Кажуть: “Колектори. Андрій Медведько є?” Відповів: “Немає”. Сказали, що я винен банку п’ять тисяч гривень, назвали мій ідентифікаційний код. Я “пробив” банк, він дніпропетровський. Подзвонив їм, сказали, що то якась помилка.

Я став обережним. Зрозумів, що моєму життю та здоров’ю загрожує небезпека. Ввечері того ж дня ми з моїм другом Євгеном Карасем стояли на Володимирській гірці. Подзвонили і кажуть, що його брата Володю побили у власному будинку біля ліфту. Ми зрозуміли, що це ті самі хлопці, які приходили до мене, і поїхали до нього додому. Оглянули коридор, де побили Володю – все у крові. Він потрапив у лікарню з сильними переломами черепної кістки. Коли били, казали: “На акції не ходи”. Хоча доти він не був активістом. Може, міліція переплутала Володю з Євгеном.

Злякався: якщо зараз не з’явлюся вдома, то проломлять голову моєму батьку. Бо ми не знали їх мотивів тоді. Думали, що робити. Поїхав додому. Вранці приїхали друзі та чекали у дворі. Я взяв чашку кави і вийшов на вулицю. Помітив, що там ходять одні й ті самі люди, які час від часу змінювали футболки: то чорні, то білі. Потім один заходить за будинок і визирає. Це суперспецпідрозділ стеження, який діє немов якісь школярі. Мене на допитах потім УБОПівці (Управління по боротьбі з організованною злочинністю – ред.) розпитували, як ми їх вираховуємо. Казав: “А що їх вираховувати, якщо стоять як у фільмах за стовпчиками і дивляться на тебе чи читають газету з вирізаними дірками для очей?” Їх не треба вираховувати, самі “світяться”.

Зайшов додому. Друзі пішли до одного з тих хлопців спитати, хто він і що робить. Виявилось, що у цього персонажа була спеціальна рація “Оріон”, яка виглядає як корсет з кнопочкою. Її можуть придбати лише особливі відділи, зокрема “сьомий” та, може, ще якась “наружка” УБОПівська. “Сімка” (“сьомий відділ” – ред.) – це серйозні люди, які ведуть зовнішнє спостереження. Їх очолював генерал Пукач (у 2000—2003 начальник головного управління кримінального розшуку МВС України. 2013 року визнаний винним у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе, якого восени 2000 року знайшли обезголовленим – Gazeta.ua)”, – розповідає він.

Активіст вважає, що за ним і його друзями стежили правоохоронці зі спецвідділу, який причетний до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

“Нам вдалося подивитись телефон цього хлопця з рацією, там був номер капітана МВС Ільченка. Цей капітан також потім прибіг і кричав: “А, це ж мій братішка, що ви з ним робите?” З ним нічого не робили, просто розмовляли. Потім прибігли шестеро правоохоронців, почали бити моїх друзів. Забрали цього хлопця, якого звали Женя, як ми дізнались потім. Ми виклали це відео в інтернет, а там у коментарях написали, що це Женя, “дуже велика падла, майор міліції”. А капітан Ільченко та всі інші – співробітники МВС “сьомого відділу”. Відео передали народному депутату Андрію Іллєнко (партія “Свобода” – Gazeta.ua). Він показував фото тих персонажів з трибуни. Після цього інциденту не було жодного нападу”, – підкреслив “Менсон”.

Нагадаємо, журналіста Олеся Бузину вбили 16 квітня 2015 року на вулиці Дегтярівській у Шевченківському районі Києва біля будинку, де він мешкав. За даними МВС, він загинув від поранень в груди і голову з пістолета ТТ, кулями калібру 7,62. У червні Андрія Медведька та Дениса Поліщука затримали за підозрою в умисному вбивстві.

9 грудня 2015 року суд відпустив під домашній арешт Дениса Поліщука, а 31 грудня – Андрія Медведька. 28 січня 2016 року Андрію Медведьку Печерський суд змінив цілодобовий домашній арешт на частковий з 19:00 до 8:00.

У квітні-травні цього року суд відпустив підозрюваних за відсутністю доказів їх провини.

Автор Ксенія Пантелєєва