Німецькі шеффени

Суд у Німеччині виніс довічний вирок за вбивство, вчинене в 2008 році заради збереження честі лівансько-сирійської сім’ї. Заключне засідання суду відбулося 15 липня 2013 року в місті Хаген, Німеччина.

Суд присяжних визнав винними у вбивстві 20-річної Іптехалі А. ліванського походження двох її родичів: дядька і брата. 51-річний дядько був засуджений до довічного ув’язнення. Брат Іптехалі отримав шість з половиною років, так як в момент скоєння злочину йому було лише 16 років.

photo_2017-08-21_13-19-10
Іптехаль А. була убита в серпні 2008 року на автомобільній парковці. Причиною вбивства стала честь сім’ї, яку, на думку родичів, зганьбила дівчина, ведуча «західний» спосіб життя. Родичам не подобалося, що вона вирішила жити окремо, зустрічалася з чоловіками і курила. Крім того, вони вважали неприпустимим прагнення дівчини отримати професію. 16-річний брат на той момент став старшим чоловіком в сім’ї і хотів затвердити свій авторитет після смерті батька, тому пішов на злочин.

Суд за участю представників громадськості в Німеччині називається судом шеффенів. Складаються з 1-3 професійних суддів і 2-3 шеффенів, які спільно приймають рішення про винність або невинність підсудного і про призначення міри покарання. Стати присяжним засідателем може будь-який громадянин Німеччини не молодше 25 років і не старше 69, якщо у нього не було судимості.

Бути присяжним засідателем почесно, і удостоєні цієї честі люди ставляться до своїх обов’язків відповідально. Суддя і двоє присяжних в суді першої інстанції складають єдину колегію. Шеффени нарівні з професійними суддями беруть участь в ухваленні рішення по справі, а в разі незгоди можуть накласти своє вето на рішення судді. Суд другої інстанції – Велика палата у кримінальних справах – складається з трьох суддів і двох шеффенов і розглядає як апеляційні скарги на рішення судів першої інстанції, так і злочини, пов’язані з «загрозою демократичному ладу країни» і діяльністю екстремістських організацій.


На Вашу думку:
Чи може суд присяжних в Україні стати почесним обов’язком для громадян? Що для цього має зробити влада?

Юлія Тихоненко