Прокуратура – театр, патріотам довічне

Події останніх років нагадують пригодницьку п’єсу. Тисячі молодих патріотів за короткий проміжок часу переживають те, що трапляється раз на століття: революція, війна, тюрма.

Андрій Медведько, Денис Поліщук, Національний Центр Правозахисту, НЦП, Олесь Бузина

Події останніх днів подібні театру з чітко визначеними ролями. Прокурори, граючи в правосуддя, помітно блефують. Представники вищих ешелонів влади підібрали божественні амплуа вершителів. Назначають на роль злодіїв добровольців та учасників революції Гідності. Так сталося зі мною та Андрієм.

Після нашого повернення з війни позаминулого року, нас було затримано та звинувачено у вбивстві Бузини. Оскаженіла група слідчих фабрикувала справу і вдень, і вночі. Чинився фізичний та моральний тиск на нас та наших близьких. Суддя, ніби за суфлером, повторював: продовжити термін тримання під вартою, що означало викреслити з життя ще два місяці.

Ні я, ні Андрій Медведько не вбивали Бузину. На наших судах завжди був аншлаг небайдужих громадян. Під час засідань встановлювалося наше алібі та фотороботи справжніх убивць. Нас звільнили з-під варти. Після коротких антрактів назрівав черговий апофеоз: викрадення свідків по нашій справі, катування мене та Андрія в київській прокуратурі.

Театр – не дзеркало, що відображає, а збільшувальне скло. Історія репресій проти мене та Андрія лягла в сюжет театральної вистави. Я залюбки в ній зіграв, показавши реальний стан справ.

Цього тижня замість того, щоб закрити кримінальне провадження, прокурори, наповнивши його бутафорією, направили до суду. Нам загрожує від десяти років до довічного позбавлення волі. Прокуратура дійсно стала театром. Адже театр — найвища інстанція вирішення життєвих питань. Але саме від уважного та небайдужого глядача залежить те, яким буде рішення.

Слідкуйте за анонсами. До зустрічі.

Денис Поліщук – голова Національного центру правозахист