20 липня 1961 року були арештовані учасники Українського Національного Комітету

Український Національний Комітет (УНК) — потужна підпільна організація, яка діяла наприкінці 50-х – на початку 60-х років у Львові. Керівниками були Богдан Грицина та Іван Коваль, багаторічним членом ОУН був Василь Сорока. Учасники організували роботу підпільної друкарні для поширення інформації та листівок серед населення.

13775406_321816444828515_8164726012707540555_n

Наводимо спогад Юрія Зайцева про арешт:

18 липня 1961 р. Сорока приніс на квартиру Гурного партію друкарського шрифту. Його розклали за літерами і занотували зроблене. Ввечері Коваль забрав шрифт. А вдосвіта наступного дня прибіг знову і сказав, що помітив за собою “хвіст”. Вирішили, що здалося, але того ж дня на робочих місцях заарештували Грицину, Коваля і Володимира Ґнота. О другій годині ночі вдерлися до хати Гурного. За кілька наступних днів “взяли” ще 15 чоловік, останнім – Омеляна Хом’якевича, наприкінці місяця. Усіх завезли у слідчу в’язницю КДБ.

Слідчі мали про УНК досить повну інформацію. Згодом виявилося, що нею органи КДБ забезпечив викладач Львівського університету Кріль. Грицина робив на нього ставку як на майбутнього теоретика організації, редактора її видань. Тому й посвячував його у справи УНК, показав майбутню друкарню. Під час суду та очікування розстрілу в підземеллі Бриґідок Грицина кілька разів заявляв про зраду Кріля.
Від 2 до 26 січня 1962 р. у тісній кімнатці слідчої в’язниці Львівський обласний суд чинив розправу над двадцятьма членами УНК. У зв’язку з численністю організації на судову лаву посадили переважно тих, хто займався організаційною роботою, залученням нових членів. Побоюючись розголосу та демонстрацій, органи радянського “правосуддя” вирішили влаштувати “відкритий” процес у тюремному приміщенні. Зрозуміло, що жоден з друзів чи родичів підсудних не потрапив не лише на судові засідання, а й на оголошення вироку.

Чотирьох обвинувачених засудили до страти: Богдана Грицину Івана Коваля, Романа Гурного та Володимира Ґнота. Причому двох останніх наприкінці слідства вмовили підписати “зізнання”, що вони також були керівниками УНК, Гарантуючи, що суд цього до уваги не братиме. Шестеро осіб отримали по 15 років таборів суворого режиму (TCP). Це – Григорій Зельман, Мирон Йовчик, Павло Климчак, Гнат Кузик, Микола Мелех, Василь Сорока. Василь Кіндрат дістав 13 років TCP. Шістьох підпільників, а саме: Олексія Зельмана, Миколу Курила, Степана Покору, Олексу Теглівця, Омеляна Хом’якевича та Миколу Мельничука – засудили на 12 років таборів. Микола Машталєр та Олекса Мінько були покарані десятьма роками позбавлення волі. Антіна Каспришина ув’язнили на 5 років.

Відразу після оголошення вироку засуджених до розстрілу перевели у підвальні каземати слідчої тюрми на вулиці Чапаева (колишні Бриґідки). Гурний згадує: “Обстригли. У камері – два залізних забетонованих ліжка з трьома поперечними металевими штабами, між які провалюється тіло і майже не тримається тоненький як ковдра матрац. Між ліжками впритул – нерухома довбенька, що повинна б слугувати столом. Під стелею – сліпе подвійно заґратоване віконце. На металевих дверях кілька замків, скрегіт яких висвердлює мозок. У кутку – параша на ланцюгу. В ніші над дверима за решіткою цілодобово миготить азбукою Морзе електролампочка (залишишся живий – півроку миготітиме в очах). Чутка, що на страту забирають після обіду, перетворювала другу половину дня на додаткові тортури. І так – понад 90 днів”.

Коваль в очікуванні розстрілу оглух, Грицина важко захворів. Врешті, у пообідній час прийшла за Гурним велика група тюремників та офіцерів. Зупинили під стіною в кінці коридору. Полковник повільно, знущаючись, читає постанову Верховного суду. Нарешті дочитав: “…Заменить высшую меру наказания 15 годами заключения”. Те саме оголосили Ґнотові. А Грицину та Коваля стратили. Так закінчилася спроба молодих львівських робітників поширити національно-державницькі ідеї на східні терени України.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
Рух опору в Україні: 1960–1990 (книгу можна придбати тут –http://goo.gl/uzonKP та погортати тут – http://goo.gl/dXI4ZT)
Розстрільний Календар вдячний видавництву Смолоскип за надану для роботи літературу!

ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА:
Український Національний Комітет
Дисидентський рух в Україні


Розстрільний календар