Вадим Макаров

макаров

Розслідувати, не карати.

Поведінка АТОшників у скруті, мотив чи причина для засудження?

Моральне виснаження та недостойні дії – взаємопов’язані джерела для конфліктів. Особливо на війні, коли тривалий стан психологічного напруження ускладнюється негативною атмосферою в підрозділі.

Доброволець Вадим Макаров на війні з літа 2014. У складі 51-ї військової бригади неодноразово брав участь у тяжких боях, допомагав звільняти оточених під Іловайськом.

Після її розформування зенітник Макаров продовжив службу вже у 24-ій. Проте за його свідченнями тут процвітали алкоголізм та мародерство. Незгода з таким станом речей стала частим підґрунтям конфліктів зі співслужбовцями.

Мертвий конфлікт

26 серпня 2015 року Вадим мав сварку зі своїм товаришем по зброї Рудимом Р.В., що зловживав спиртним. На ранок наступного дня останнього знайшли мертвим, він загинув від побоїв.

IMG_20151028_0001

Підозра впала на Вадима, адже саме з ним Рудим сварився напередодні. Вадим визнає, що з його боку були ляпаси небіжчику, проте тільки, щоб привести п’яну людину до тями.  Підкреслює: особливої ненависті до Рудима не було, так само і пристрасть до чарки була притаманна не тільки цьому однополчанину.

IMG_20151019_0004

Того вечора артилерія блокпосту біля села Кримського Луганської області здійснювала обстріл позицій противника. Але через вже згадані причини Макарову довелося коригувати вогонь самому. За його словами саме він повідомив старшому блокпосту М. Шнурику про те, що Рудим мертвий.

Автомат Макарова

Сторона захисту наголошує: у справі купа невідповідностей і фактів, що свідчать про упередженість прокуратури. Підсудного примушували визнати провину, а співслужбовців свідчити проти нього. Опитані свідки – це солдати, які будуть слухати наказ даний командиром.  Адвокат Вадима також вказує, що існує проблема з експертизою. Коли слідчий забирав речі рядового Макарова для перевірки, на них не було крові.

Screenshot_1

А досліджений автомат, взагалі, може не належати йому. До всього у трупа не встановлено причину смерті, був здійснений тільки поверховий огляд тіла. Старший блокпосту Шнурик, який теж може бути причетним до справи, якось опинився на території Російської Федерації. А на суді про обрання запобіжного заходу в потерпілого, взагалі, не було захисника.

Розслідувати, не помилувати

Рідні Вадима пов’язують його ув’язнення з незгодою замовчувати складну ситуацію у підрозділі.

Вадиму інкримінують не вбивство, а умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть (ч.2 ст 121 ККУ). Зараз він вже відбуває покарання у Одеській колонії.

Суд відхилив апеляцію, і справа знаходиться в останній, касаційній, інстанції.

Національний Центр Правозахисту виступає за об’єктивне розслідування даної справи. Так, кимось був скоєний злочин, проте чи покараний за нього справжній винуватець? Адже в системі нашого правосуддя з цим часто проблеми.

Істина війни розмита кров’ю найбільше тоді, коли забувають про зовнішнього ворога та воюють між собою за власну вигоду.

Матеріали по Вадим Макаров