З 1945 року допомагав повстанцям ‪УПА‬: розповсюджував листівки, передавав пошту, шукав ліки для хворих і поранених. Через три роки його вперше арештували за співпрацю. Неповнолітній хлопець витримав понад 100 допитів, але слідчі не витягли з нього жодних свідчень.

Ви багато чого не знаєте. Ніхто зараз нічого не робить, всі залякані. Я тепер боюсь розмовляти. Сиджу вдома і не хочу ні з ким зустрічатись» – поділився митець зі знайомим після розгрому ЄАК у 1948 році.

Закон закріплює право громадян України на інформацію, закладає правові основи інформаційної діяльності.
Грунтуючись на Декларації про державний суверенітет України ( 55-12 ) та Акті проголошення її незалежності, Закон стверджує інформаційний суверенітет України і визначає правові форми міжнародного співробітництва в галузі інформації.

Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку з обов’язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Закон визначає умови і порядок надання соціальної допомоги особам, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також засади участі у їх соціальній адаптації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і об’єднань громадян.

Цей Закон з метою захисту національних інтересів України, утвердження і зміцнення конституційних засад демократичної, правової держави у сфері цивільно-військових відносин, забезпечення прав і свобод людини та відповідно до міжнародних зобов’язань, взятих Україною, визначає правові засади організації і здійснення демократичного цивільного контролю над Збройними Силами України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, а також над правоохоронними органами держави.

Віднедавна до поля мого зору потрапила спільнота Розстрільний календар. До неї мене запросив хтось з друзів-підписників і у стрічці новин почали спливати чорно-білі, посічені часом світлини людей, які давно відійшли у небуття. Відійшли, але залишили по собі неабиякий спадок , адже кожен з цих людей був пасіонарієм, творцем та особистістю.

Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження.

Український Національний Комітет (УНК) — потужна підпільна організація, яка діяла наприкінці 50-х – на початку 60-х років у Львові. Керівниками були Богдан Грицина та Іван Коваль, багаторічним членом ОУН був Василь Сорока. Учасники організували роботу підпільної друкарні для поширення інформації та листівок серед населення.