Коли на ‪‎Київ‬ почався наступ німців, ‪НКВД‬ пришвидшило темпи арештів та замітання слідів. Столицею прокотилась хвиля обшуків. Не оминула і дім Людмили Старицької-Черняхівської. У 70-річної письменниці та колишньої ув’язненої у справі СВУ‬ вилучили листування, паспорт, поспіхом звинуватили у першому-ліпшому – антирадянській діяльності – і разом із сестрою Оксаною Стешенко вивезли до Харкова.

«Довольно раскалывать мир на два так называемых лагеря! Долой атеистическую пропаганду! Дайте свободу народу! Долой фашистскую диктатуру партии!»

Бунт гримнув невдовзі після смерті ‪Сталін‬а. Приводом стало опублікування Указу про амністію, дія якої на політв’язнів цього табору не поширювалася.

На початку 1941 року Агатангела Кримського нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. А через кілька місяців до його будинку у Звенигородці, де вчений одужував після інсульту, приїхала чорна «емка» енкаведистів, нібито для евакуації. Лейтенант НКГБ УРСР Гусєв мав повноваження: у разі відмови академіка добровільно їхати в евакуацію – відвезти його примусово.

Президента Карпатської України затримав СМЕРШ 20 травня 1945 року. 70-річного Волошина доставили до Москви і помістили в одиночку Лефортовської в’язниці. Допитів не шкодували: менш ніж за місяць відбулося вісім жорстких допитів, останній — 20 червня 1945 року, на якому слідчий Вайнсдорф зачитав постанову про притягнення до кримінальної відповідальності.

«Натовп бити – унсовців калічити!» – вигукнув хтось, і озброєний «‪‎Беркут‬» кинувся на людей, які прийшли провести у останню путь Святійшого Володимира.

У 1952 році під керівництвом полковника Галаси були Тернопільська, Вінницька та Кам’янець-Подільська області. МГБ було зацікавлене у арешті командира та його побратимів, і наступного року випала така нагода.

«Куркульське» повстання (а насправді бунт селян, які захищали від реставраторів старого ладу свої здобутки, землю і виробництво) відбулось у 1920 році у селі Торговиця. Розлючені селяни взяли владу у свої руки і розстріляли 17 більшовиків, які окупували їхнє село. Семен Пастушенко проводив тривалу антирадянську і антиколгоспну агітацію серед односельчан, що і лягло в основу обвинувального вироку.

У 1930-х роках Федір Ернст разом з Іполитом Моргилевським та Миколою Макаренком намагалися врятувати від зруйнування Михайлівський Золотоверхий собор. Завдяки їхнім зусиллям залишилися фото‬: вдалося зняти найцінніші мозаїки та фрески.

Леоніда Плюща арештували під час проведення операції «Блок» 15 січня 1972 року за «антирадянську агітацію і пропаганду з метою підриву Радянської влади». У психіатричній лікарні Москви‬ йому роблять експертизу і визнають неосудним. До ‪Дніпро‬вської спецлікарні він потрапляє з типовим для радянського часу «діагнозом» «млявотічна шизофренія».